Меню сайта

Область и районы
  • Одесса
  • Черноморск
      (Ильичевск)
  • Одесская обл.
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Балтский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Захарьевский р-н
      (Фрунзовский)
  • Ивановский р-н
  • Измаильский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский р-н
      (Коминтерновский)
  • Николаевский р-н
  • Окнянский р-н
      (Красноокнянский)
  • Подольский р-н
      (Котовский)
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н
  • Тарутинский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н
  • Очаковский р-н








  • Статьи, монографии, авторефераты.
    КАРТЫ   |   КНИГИ   |   СТАТЬИ   |   ПЕРИОДИКА   |  

    А Б В Г Д Є Е Ж З І И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
    A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z


    Дробний В., ГО «ОКМР «Світовид»», ГО «Краєвєд»

    ЄВРЕЙСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОЇ ТА ЦЕНТАЛЬНОЇ ЧАСТИН ОДЕСЬКОГО ПОВІТУ В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

    Анотація: У статті на основі статистичних матеріалів зроблено спробу проаналізувати вплив юдеїв на соціально-економічний розвиток поселень західної та центральної частин Одеського повіту Херсонської губернії. Проаналізовано аспекти формування та розвитку юдейських громад, зроблено спробу висвітлити нові факти історії Одеського повіту через аналіз історичного розвитку впливу євреїв на економіку різних поселень. Окреслено типи та різновиди товарів, визначено кількість специфічних товарів продаж яких зосереджувався в руках іудеїв. Досліджено участь єврейської громади у соціально-економічного розвитку повіту й особливості їх залучення до господарської діяльності поселень.

    Вивчення соціально-економічних аспектів розвитку Одеського повіту було б неповним без дослідження впливу на них єврейського населення. На сучасному етапі у наукових дослідженнях, присвячених історії єврейського населення на території Півдня України, конкретно зосереджених на висвітленні питань пов’язаних з юдейськими громадами Одеського повіту, мало. Це, на нашу думку, зумовлено загальним переважанням досліджень, присвячених висвітленню історії єврейських общин у великих містах Причорномор’я та єврейських землеробських колоніях Херсонського повіту Херсонської губернії та Балтського повіту Подільської губернії.

    Серед авторів досліджень розвитку єврейства Півдня України Лернер О. М., Щукін В. В., Шитюк М. М., Козленко П. Є. [2; 3; 10].

    На окреслених у дослідженні територіях господарська діяльність євреїв полягала у занятті торгівлею та ремеслами, часто вони виступали у ролі торгових посередників. Число юдеїв залучених до землеробства було незначне, тому великого впливу на загальний економічний розвиток західної та центральної частини повіту не мало [4, c. 64; 9, c. 46].

    Єврейський торговець рознос. КЕЭ. 1996. Т. 8.

    Згідно із статистичними даними, число єврейського населення у повіті постійно зростало, так у 1882 р. їх число складає 4037, у 1891 р. число юдеїв у поселеннях повіту, без врахування міст, складає 6390 осіб. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. частка юдеїв в Одеському повіті досягає 7117 осіб, що склало 22% від загального числа населення [9, c. 90; 8].

    Відповідно до проаналізованих нами статистичних матеріалів у другій половині ХІХ ст. у поселеннях повіту компактних проживало 129 юдейських громад. Переважну більшість складали невеликі общини до 20 осіб, загалом 93 малі общини складали 72% від їх загального числа на території повіту.

    У 29 общинах повіту нараховують від 20 до 100 осіб, що становить 6,78% від числа юдейських громад повіту. Лише чотири з них, або 3,1% нараховували від 100 до 160 осіб. Найбільшими общинами у 1882 році були громади містечок повіту. У них відповідно нараховувалося Янівці – 837, Северинівці – 391 та Варварівці 280 [4, с. 2-73].

    В процесі подальшого розвитку кількість юдеїв у двох з трьох населених пунктах продовжує зростати, у Янівці до 1438, у Варварівці до 781 особи. Число ж євреїв у Северинівці зменшується до 234. З’являється четверта велика община у Курисово-Покровському у якій нараховувалося 246 осіб [6, с. 254-260].

    Таким чином на початок ХХ ст. у повіті формується чотири єврейські громади з числом більше 200 осіб. У географічному відношенні вони розподілилися так – Варварівка на сході, Курисово-Покровське в центрі, Северинівка та Янівка (Мала Баранівка) у західній частині повіту.

    Єврейська громада Курисово-Покровського сформувалася після оформлення місцевими поміщиками запрошення особисто вільних людей для поселення у містечку від 1853 р. Однією з категорій котрі скористалися означеним запрошенням і поселилися в містечку стали юдеї-чиншовики. На 1882 рік їх нараховувалося 26 дворів, що розподілялися на три категорії за розміром чинша. 12 будинків платили десяти рубльовий чинш; три двори по сім рублів; 11 дворів платили чинш у розмірі чотири рублі. В більшості з них займалися традиційними для юдеїв ремеслами та торгівлею [5, c.10-11].

    Серед них четверо тримають кузні, троє гончарні, двоє володіють шкіряними станами. Також їм належать один млин та три парові молотарки котрі щороку здаються в оренду. Одним з напрямків економічного розвитку містечка котрий перебував у віданні юдеїв була торгівля. Вони володіли восьма лавками та шинком, що складало значну частину економічного достатку містечка. Частина місцевої громади відіграють важливу роль у існуванні та розвитку волості та стану обіймаючи посади фельдшера, судді, фармацевта, акушерки, станового та його писаря [5, c.13].

    На початку ХХ ст. кількість торгових операцій, та відсоток залученого до них населення продовжує зростати. Торгівля в містечку велася за сімома напрямками, серед яких наймасовішими були бакалійні та тютюнові товари яким займалися десять осіб та мануфактурні й інші товари які поширювали п’ять осіб [1, с. 233; с.240-242].

    Isidore Kaufmann. «Secret Business».

    Янівські євреї зосередили свою економічну діяльність на купівлі та перепродажі зерна. Відповідно до даних 80-х рр. ХІХ ст. базари в містечку проходили кожної неділі по четвергам та були зосереджені на продаж та перепродаж зерна та різних продуктів. На відміну від Варварівки, Янівка не мала зсипних пунктів, не враховуючи кількох сараїв погано пристосованих для цього. Товар відразу відправлявся до Одеси. Загальний оборот зернового хліба в досліджуваний період складає від 50 до 100 тисяч четвертей [7, с. 22-23].

    На початку ХХ ст. містечко Янівка була великим базарним пунктом на заході повіту торгівля в ньому велася за 32 напрямками, серед яких наймасовішими були скупка зерна до якої було залучено тридцять осіб, окрім цього виокремлюється одна особа котра займається виключно скупкою та перепродажем пшона. Торгівлею мануфактурними та іншими товарами займаються 24 особи, бакалійними та тютюновими 19 осіб, галантерейні та платтяні вироби продають 11 торговців [1, с.233-247].

    Серед категорій товарів поширених на місцевому ринку виокремлювалися декілька специфічних, продаж яких контролювали юдеї. Один з них торгував керосином, також враховуючи специфіку містечка як пункту перепродажу сипучих товарів Шимон Гершкович починає здавати мішки в прокат, це фактично єдиний приклад на території повіту коли тара для сипучих вантажів не продавалася, а здавалася в оренду [1, с. 239, 245].

    Також можна спостерігати процес появи торгових специфікацій серед предметів однієї категорії за їх ознаками. Так на ринку де посуд продавали два юдеї виокремлюється ще один торговець, котрий торгував лише емальованим різновидом посуду.

    Триває соціально-економічний розвиток поселень Одеського повіту в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., їх розбудова та активне залучення до торгових процесів, дозволяють єврейському населенню краю почати формування економічних баз розвитку окремих поселень та мати великий вплив на торгівлю, що ведеться поселянами. Так німецькі колоністи представлені у межах повіту у хлібній торгівлі покладалися на євреїв. Скупкою хліба та його транспортуванням до Одеси й у колоніях колишнього Кучурганського та Лібентальського колоністських округах найчастіше займалися юдеї [1, c. 246-247].

    Окрім хлібної торгівлі євреї у різних поселеннях ставали основою при формуванні промислово-економічної бази поселення, це дозволило єврейському населенню не лише продовжити традиційне для нього заняття торгівлею, а й активно включитися до процесу соціально-економічного розвитку повіту. Поступове економічне зростання та збільшення кількості населення в поселеннях повіту приводить до формування та розвитку нових єврейських общин, котрі починають активну економічну діяльність.

    Isidore Kaufmann. «The Profit».

    Проаналізовані нами джерела свідчать про активну участь євреїв містечка Курисово-Покровське у соціально-економічному розвитку поселення. Окрім цього необхідно зазначити що юдейська громада в ньому формувала економічно базу містечку фактично без залучення місцевого українського населення.

    Таким чином, проаналізовані нами статистичні матеріали та праці дослідників дозволяють констатувати, що в період кінця ХІХ – початку ХХ століття чисельність євреїв у поселеннях Одеського повіту поступово збільшується Серед визначених у статті юдейських громад найбільшою та економічно найактивнішою є громада містечка Янівка. Опираючись на вигідне місце розташування поселення юдеям містечка вдалося організувати процес постійної купівлі та перепродажу хліба. Також представники общини зуміли взяти під контроль торгівлю рядом специфічних товарів, та монополізувати їх продаж у північно-західній частині Одеського та суміжній частині Тираспольського повіту Херсонської губернії.

    В кінці ХІХ – на початку ХХ століття євреї активно включаються до процесу створення та розвитку економічних центрів у поселеннях. Займаючись в основному торгівлею, юдеї приносять до населених пунктів пожвавлення економічного життя.

    Територія Одеського повіту включає в себе різні за національним складом поселення, що в свою чергу є фактором який відрізняє рівень економічного впливу єврейської громади на них. Якщо в українських селах єврейська громада стає основою економічного розвитку то у німецьких колоніях юдеї стають лише учасниками формування економічних центрів не будучи їх основою.

    У процесі подальшого дослідження потрібно з’ясувати освітній та релігійний процеси у єврейських громадах різних частин Одеського повіту, що надасть можливість детально проаналізувати процес формування духовно-культурних центрів малих юдейських громад південної України.


    Література та джерела:

    1. Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1912 год. Год издания 2-й. Одесса: издательство «Одесския новости», 1912. [10], 72, 76, 184, [4], IV, 210, 4, 364, [4], 248, 20, [2] с.
    2. Козленко П. Экзистенциальные основания еврейских земледельческих колоний Балтского уезда Подольской губернии. Одесса: Экология, 2017. 190 с.
    3. Лернер О. М. Евреи в Новороссийском крае: Исторические очерки: По данным из архива бывшего Новороссийского генерал-губернатора. Одесса: типография Г. М. Левинсона, 1901. 240 с.
    4. Материалы для оценки земель Херсонской губернии. Т. 1. Одесский уезд. Херсон: тип. Н. О. Ващенко, 1883. 542 с. разд. паг.
    5. Местечко Курисово-Покровское (Балай тож): Статистическое описание поселения, сост. на основании данных, полученных при помощи подворной переписи, произведенной 28 сент. – 4 окт. 1882 г. Статистическим отделением при Херсонской губернской земской управе. Одесса: Тип. П. А. Зеленого, 1883. 93 с.
    6. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий. По данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. СПб.: Тип. Общественная польза, 1905. X, 270, 120 с.
    7. Отчет Одесской уездной земской управы за 1889 год. Одесса,1890. 395 с. разд. паг.
    8. Отчет Одесской уездной земской управы за 1891 год. Одесса, 1892. 482 с. разд. паг.
    9. Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 г. Т. ХLVІІ. Херсонская губерния СПб.: Типография кн. В. И. Мещерского, 1904. 6, XVI, 319 с.
    10. Шитюк М. М., Щукін В. В. Єврейське населення Херсонської губернії в ХІХ – на початку ХХ століть. Миколаїв: Вид. Ірини Гудим, 2008. 220 с.


    Публікація:
    Дробний, В. Єврейське населення західної та центальної частин одеського повіту в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Соціально-економічний аспект / В. Дробний // Історичні мідраші Північного Причорномор'я / Голов. ред. Л. Л. Левченко. – Миколаїв: Типографія Шамрай, 2021. – Випуск Х, Том ІІ. – С. 109–116



    Стаття надійшла 26.08.2021 р.


    Авторские серии

  • Аргатюк С.С.
  • Баковецкая О.А.
  • Волосевич Е.С.
  • Гулянович И.М.
  • Джумыга Е.Ю.
  • Дробный В.С.
  • Жосан С.И.
  • Моторная И.
  • Позняков В.А.
  • Сапожников И.В.
  • Шевченко А. М.






  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД 2013-2021       Открываем историю одесского края