На 1859 рік у власницькому містечку Бициліївка 1-го стану (станова квартира - містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 27 дворів, в яких мешкало 169 чоловік і 155 жінок. У населеному пункті була православна церква.

У 1885 році північніше села була заснована 30-40 родинами німецька колонія — Мюленбах, територія якої нині у складі Бецилово. Станом на 1886 у містечку Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкала 131 особа, налічувалось 33 дворових господарства, існували православна церква та лавка.

В 1887 році в містечку Бицилове Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 103 чоловіка та 80 жінок.

На 1896 рік в селі Бициліївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 12 дворів, в яких мешкало 33 людини (16 чоловік і 17 жінок). На хуторі Бицилівському було 23 двора, в яких проживало 58 людей (28 чоловік і 30 жінок).

У 1908 році населений пункт увійшов до новоствореного Бецилієво-Куртівського сільськогосподарського товариства. Воно об'єднувало села Бациліївку, Куртівку та селище Костянтинівку. Виконавчим органом була — Рада, головою якої був Лизаченко Павло Давидович, а секретарем — Липський Семен Терентійович. Місцем перебування Ради товариства було селище Костянтинівка. На 1914 рік кількість членів товариства складала 22 особи. Щорічний членський взнос сягав 1 рубль.

В 1951 році селище стало місцем розселення етнографічної групи українців - бойків, яких було депортовано (129 сімей[8]) з сіл Бистре, Лип’я, Михновець Стрілківського району і сіл Видрене, Дашівка, Дверничок, Поляна, Рівня, Росохате, Росолин, Середнє Мале, Скородне, Лобізва, Телешниця Ошварова, Устянова, Хміль Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області (нині територія Польщі).

У першій половині 1960-х років до складу Бецилового увійшов колишній хутір Щиглятин. В цей же час колишнє селище отримало статус села.