ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ
     

ПРОЄКТИ
  • Мапи
  • Книги
  • Статті
  • Періодика


  • ОБЛАСНИЙ ПОДІЛ
  • Березівський р-н
  • Б-Дністровський р-н
  • Болградський р-н
  • Ізмаїльський р-н
  • Одеський р-н
  • Подільський р-н
  • Роздільнянський р-н

  • Баштанський р-н
  • Вознесенський р-н
  • Миколаївський р-н
  • Первомайський р-н


  • СТАТИСТИКА




    СПИСКИ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ



    Окнянський район, Одеська область

    ДЗЕРКАЛО ІСТОРІЇ: КОЛГОСП ІМ. ДЗЕРЖИНСЬКОГО
    Частина 2


    Три комбайни працювали на полях бурякових плантацій тракторної бригади № 2 чорнянського колгоспу. На видноті восени були старання механізатора Віктора Михайловича Статника. Він своїм комбайном КС-6 зібрав солодкі корені на площі 50 гектарів. На збиранні гички відзначилися комбайнер Дмитро Миколайович Сорочан і тракторист Микола Кравцов. Не стихав шум моторів важких тракторів на полях, де проходила сівба озимих культур.

    Паралельно к колгоспі проводилася сівба ярої пшениці. На жовтень 1979 року було засіяно тільки половину запланованої площі – 635 гектарів. Трактористи Дмитро Павлович Єпур і Микола Федорович Булига засівали по 40-45 гектарів за день. По-ударному трудилися сівачі Євген Лєбєдєв, Сергій Твардієвич, Леонід Голубан та обліковець бригади Н. Ушакова

    Силами колгоспу, в селі в липні 1980 року розпочали спорудження молочного комплексу на 1600 корів. Три бригади міжколгоспбуду спочатку збудували чотири корівники і молочний блок. В черзі була котельня, санпропускник та адміністративний будинок. Головою колгоспу тоді був А.М. Марчук

    Більш як 350 гектарів займала зернова кукурудза в колгоспі на 1981 рік. На плантаціях працювало три комбайни марки «Херсонець». На них трудилися механізатори С.М. Бурковський, А.П. Бойко, В.П. Здержко. Качани від комбайнів на тік відвозили трактористи П. Коритний, М. Турта, а подрібнену масу до місця її закладання – шофери С. Сорочан, В. Щабельський, Л. Дрібницький. Більше трьох тисяч гектарів зернобобових і колоскових зібрали механізатори у тодішньому році. Це в середньому по 216 гектарів на кожен комбайн. Як і раніше, на жнивах працювало 15 екіпажів. Передовиками були А.К. Сорочан, О.С. Недогода, В.Д. Тишковський, П.К. Коритний, С.А. Бжельнюк.

    В колгоспі на зернові потреби у 1983 році вирощувалося 594 гектари кукурудзи. На 350-гектраній площі урожай формувався за допомогою широкого застосування індустріальної технології. Цією справою займалися механізатори А.М. Буряк, А.І. Ковальський, А.П. Бойко та В. Ташогло, головний агроном колгоспу.

    Раніше звичайного прийшли жнива 1983 року на полях чорнянського колгоспу. За робочим планом було передбачено зібрати 3011 гектарів колосових і зернобобових. З метою раціональнішого використання техніку було розподілено на два збирально-транспортні загони. Перший очолив колишній голова правління колгоспу С.В. Пропеновський, другий – В.Г. Ташогло.

    У першому загоні на обмолоті працювало 8 комбайнових екіпажів. Ще два було переобладнано на обмолот валків. Першість у змаганні очолювали екіпажі Н.А. Колци, А.К. Резнічука та Ю.В. Стратона. Обмолочування валків не припинялося до 4-ї години ранку. Комбайнери і помічники змінювалися через кожні чотири години. Кожен агрегат знаходився в роботі 17-20 годин. У другому загоні було дві збирально-транспортні ланки. Шість агрегатів з чорнянського господарства і чотири з колгоспу ім. Кутузова Білгород-Дністровського району. Тут тоді найвищого виробітку домоглися комбайнера В.Д. Тишковський та І.М. Федоренко. Жатками ЖВН-6 кожен за світловий день скошував по 25 і більше гектарів озимої пшениці і ячменю. З початку жнив найбільший виробіток був у І.Ф.Софронова. Він поклав у валки понад 200 гектарів хлібів. На 140-160 % виконували денну норму жаткарі П.К. Коритний, С.А. Бжельнюк, А.С. Недогода, Д.К. Сорочан та І.П. Щабельський.

    За два кілометри від села Чорної рівними корпусами розташовувася тоді молочний комплекс колгоспу ім. Дзержинського. Введення його в дію з нетерпінням чекали не тільки в чорнянському господарстві, а й в усьому районі. В комплексі одночасно розміщувалося 1600 корів. Це було найбільше агропромислове підприємство по виробництву молока.

    Високі темпи збирання урожаю були і на кукурудзяних плантаціях, які займали 960 гектарів. На цьому зборі господарювали екіпажі «Херсонців-200» С.Т. Гамайла та В.П. Здержки. З кожного гектара одержували по 65-70 центнерів качанів. Разом протягом світлового дня вони збирали качанисту на 30-40 гектарах. Тракторні візки безперервним потоком надходили на колгоспний тік, де одержаний врожай брав на облік агроном В.М. Паскаль. Роботами по переробці та доочищенню кукурудзи керував завідуючий током В.П. Ремінний. Звідси лежав шлях кукурудзі на Чубівський комбінат хлібопродуктів. Там з врожаю ранніх гібридів підготовлювали відкаліброване і протруєне насіння для весняного засівання наступного року. Також, механізатори готували площі, звільнені від просапних культур. На оранці в день було зайнято до 10 агрегатів. Передовиками були В.І Чабан, М.П. Андріяш, Л.І. Барбанягра. За кроткий строк вони підготовили понад 1400 гектарів під ярі культури. В лютому 1985-го було півтора року, як демобілізувався з військової служби Василь Кремінський. Одразу ж став працювати в рідному колгоспі. Товариші по службі запрошували його у великі міста, на новобудови. Мовляв, світу побачиш, а сподобається, й назовсім залишишся. Дякував Василь хлопцям за запрошення, а сам залишився у своєму рідному селі. Припала йому до вподоби нелегка професія сільського трудівника, бо родина Кремінських з діда-прадіда була хліборобською. Більше двох десятиліть на той час трудився механізатором в колгоспі батько Анатолій Григорович, в рільничій ланці вирощувала просапні культури мати, однією з перших в селі назвали ударницею бабусю Настасію. Не зрадив сімейній традиції і Василь. Як тільки повернувся зі служби, йому доручили автомашину ГАЗ-53. Робота шоферська теж була тісно пов’язана з сільськогосподарським виробництвом. Обладнавши машину, влітку возив людей на поле, на колгоспний тік та на інша виробничі ділянки, транспортував зерно та корми. Любов до своєї професії, працьовитість дали можливість молодому тоді водієві ввійти в число кращих водіїв колгоспу. Ім’я його було внесено на колгоспну Дошку пошани.

    Важко давався перехід на промислову технологію виробництва молока в колгоспі імені Дзержинського. Крім організаційних недоробків, давали про себе знати вкрай несприятливі умови. Однак і за цих обставин чорнянське господарство виконало план продажу продукції державі. Приклад подругам подавали досвідчені трудівниці Галина Миколаївна Мерва, Надія Іванівна Турта і Марія Федорівна Кришталь. Працювали вони в родильному відділенні і на протязі чотирьох місяців отримували віз кожної з 20 корів по 13-14 кілограмів молока. Між членами цієї ланки велась боротьба за першість. Досить тривалий час попереду була Г.М. Мерва, на честь лідера трудового суперництва біля прохідної ферми було піднято прапор Трудової Слави. Такої відзнаки Г.М. Мерва була удостоєна тричі підряд.


    9 грудня 1989 року колгосп ім. Дзержинського святкував 60-річчя з дня утворення. До свого ювілею колгоспники підійшли з мільйонними прибутками. Голова колгоспу Аркадій Дмитрович Сопінський відмітив тоді, що 1989 рік був без сумніву урожайний і порадував селян достатком продукції, яку відправляли споживачам по всій країні.

    Високих показників у 1989 році досягли працівники свинотоварної ферми – керівник Т.О. Мойсей. Тут було вироблено понад 130 тон м’яса, одержано майже 2000 поросят приплоду. Ще один сімейний арендний колектив у складі А.П.Чабана, його сина Василя, і Івана Михайловича Чернявського вирощували 160 голів нетелів і теж добилися відмінних результатів. В 1989 році в господарстві створено ще один незвичайний підрозділ – домашня мікроферма у дворі Петра Михайловича Чернявського. Від 17 корів, яких він взяв на утримання, реалізовано було близько 50 тон молока. На початку 90-х років колгосп ім. Дзержинського був великим багатогалузевим господарством. В ньому знаходилося 9.969 га землі, з них 7.235 га – орної. Спеціалізація колгоспу – зерно-м’ясо-молочне господарство з розвинутим птахівництвом. За підсумками 1990 року колгосп ім. Дзержинського одержав прибуток в розмірі 1 млн. 250 тис. крб. Консервний завод дав 1.5 млн. умовних банок продукції. Колектив 5-ї молочнотоварної ферми надоїв на кожну фуражну корову по 3.800 кг молока. Вироблено було продукції всього на 6 млн. крб.



    У 1990 році в колгоспі під керівництвом голови правління Аркадієм Дмитровичем Сопінським розроблено концепцію формування асоціації невеликих кооперативів, які об’єднували однодумців і професійно близьких людей. Згідно концепції асоціації кооперативів в селі передбачалося організація 36 кооперативів. Їм й було передано основні засоби виробництва на суму 14 мільйонів карбованців.




    Сергій Жосан
    Керівник Окнянського районного представництва ГО “Краєвєд”
    07.08.2019 р.




    Окнянський р-н
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google



  • Вижине (Германсталь / Germannstal)
  • Гавиноси
  • Дігори
  • Довжанка
  • Дубове
  • Малаївці
  • Маяки
  • Нагірне (Марієнберг / Marienberg)
  • Новосамарка (Софіївка / Sofiental)
  • Ставрово
  • Тригради (Фріденсталь / Friedenstal)
  • Топали
  • Цеханівка
  • Чорна
  • Унтилівка



  • Часи минулі

  • Чорнянська волость
  • Ставровська волость
  • Малаєштська-2 (Малаївська) волость
  • Чорнянський район
  • Окни - володіння князів Гагаріних.

  • © КРАЄВЄД 2013-2024        Відкриваємо історію одеського краю