ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ
     

ПРОЄКТИ
  • Мапи
  • Книги
  • Статті
  • Періодика


  • ОБЛАСНИЙ ПОДІЛ
  • Березівський р-н
  • Б-Дністровський р-н
  • Болградський р-н
  • Ізмаїльський р-н
  • Одеський р-н
  • Подільський р-н
  • Роздільнянський р-н

  • Баштанський р-н
  • Вознесенський р-н
  • Миколаївський р-н
  • Первомайський р-н


  • СТАТИСТИКА




    СПИСКИ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ


    Николаевский район, Николаевская область


    До 140 річчя освіти в селі Кринички
    та 50 річчя Криничанської школи

    Документи Одеського повітового земського управління не дають точної відповіді, коли було засновано Шенфельдську школу. В звітах подаються різні дати. Найстаршою з них ми можемо виділити 1874, середньою – 1878, наймолодшою – 1880 рік. Дата 1874 р. може вважатися вірною, оскільки в традиції німецьких колоністів в першу чергу при заснуванні населеного пункту було будувати храм чи молитовний будинок та школу.

    Від самого початку свого існування, школа мала статус німецької церковно-приходської і підпорядковувалася спочатку молитовному будинку, а з 1883 року філіальній церкві. 1893 року повідомляється про тісноту старого шкільного приміщення, а на вказаний рік в школі навчається 39 осіб. В 1899 році зустрічаємо повідомлення про нове шкільне приміщення з 1 класної кімнати

    Опікувалася школою сільська громада, як її німецька, так і українська частини.

    1903 року в школі навчалося 36 осіб. Вчитель був один. 1906 року збудовано нове шкільне приміщення, нині це старий корпус сучасної школи.


    Сільська школа фото середини 50-х років ХХ століття.
    Фото з колекції Потінської Інни Федорівни

    У 1918 році вона перетворена на трудову. В 1920 році в школі навчаються 75 учнів, та працює 2 вчителі.

    Відомо прізвища декількох вчителів, що працювали в школі в ті роки. Це зокрема Михайло Францевич Берік. Він пропрацював у школі більше 10 років і потім був обраний на посаду голови сільпо. Разом з ним працював вчитель на прізвище Гельман.

    1924 року в школі навчалось 55 учнів. Завідуюча – Марія Йосипівна Карі. Навчання в школі велося німецькою мовою. Окрім неї викладалися арифметика, російська мова, географія, природознавство.

    Завідуючий Шенфельдською трудовою школою, у 1926 році був Антон І. І. Навчання велося німецькою мовою, крім завідуючого в школі працює ще троє вчителів. З 1930 року викладання в школі почалося українською. До навчання було залучено 95% дітей села. Є відомості про роботу в Криничках школи лікбезу.

    З 1936 року директором школи працював Волошин Микола Єфремович. Він був мобілізований до армії на самому початку війни. Фактично Микола Єфремович, вчитель історії, очолив валку добровольців, що відправилась у військкомат на початку війни. Спершу воював у лавах 56-ї та 18-ї армій. У 1943 році, він займав посаду ад’ютанта, старшого 2 стрілецького батальйону у 166 гвардійському стрілецькому полку 55 гвардійської стрілецької дивізії Окремої Приморської армії. У бою за утримання переправи через річку Птіч 26.06.1944 р. Микола Єфремович загинув. Похований на території Білорусі у місті Любань Мінської області.


    Волошин Микола Єфремович.
    Фото з фондів Криничанської ЗОШ



    Могила Волошина М.Є у місті Любань.
    З книги
    «Коротка історія села Кринички»

    У роки німецько-румунської окупації школа продовжила свою роботу.

    З роками школа змінювала свій тип:
    • 1936 р. – неповна середня;
    • 1937 р. – семирічна;
    • 1954 р. – середня школа.

    Директорами навчального закладу в повоєнні роки були Мильниченко Д. О., Пурич М. Х., Смола Г. С., Осика І. Я., Бондаренко І. П. З метою створення умов для здійснення загального обов’язкового навчання в школі розширено мережу груп продовженого дня, створено гуртожиток-інтернат для учнів, які проживають від школи на відстані понад 3 км (для учнів сіл Улянівка, Новогригорівка, Новоселівка, Трихати).

    Готуючи молодь до життя, вчителі виховували у підростаючого покоління свідомість того, що кожна людина повинна вносити частку своєї праці в будівництво і розвиток суспільства. В цей час при школі активно діє товариство “Знання”, організовуються екскурсії школярів та концерти на виробництві, закладається сільський парк, працюють учнівські виробничі бригади. Стіни старої школи згодом стали тісними для зростаючої кількості учнів, тому у 1968 році було відкрито новий корпус школи.


    Фото нового корпусу школи. Фото з зібрань географічного кабінету Криничанської ЗОШ.
    Автор зібрання Жигадло Г.М.

    Просторі світлі класи, великий спортивний зал, бібліотека, затишне шкільне подвір’я притягували до себе малих і дорослих. Школа стала гордістю і окрасою села.

    Очолював шкільний колектив Воронович А.І. Великої пошани та вдячності заслуговує праця педагогів за покликанням, які залишили свій добрий слід в душах та серцях учнів, це: Лисенко М. З., Ременюк М. Р., Пишняк Н. Я., Волошина Г. О., Савова З. О., Тютюнник К. І., Устенко Т. П., Нестеренко А. П., Волошина Г. П. та інші.

    Восени 1979 року керівником школи став молодий, перспективний спеціаліст Кайков А.Д., який багато зробив для згуртування педагогічного та учнівського колективів.

    З 1988 р. до 2014 р. директором працювала Жигадло Ганна Миколаївна – вчитель–методист, Відмінник народної освіти, делегат ІV з’їзду вчителів, вимогливий адміністратор. На момент створення роботи навчалося в школі 123 учнів з трьох навколишніх сіл – Новоселівки, Трихатського, Новогригорівки та власне Криничок.

    Від 1 вересня 2014 року обов’язки директора Криничанської школи виконує Кичатий Сергій Дмитрович.




    2018 р. © В. Дробний
    краєзнавець,
    голова ГО «ОКМР «СВІТОВИД»,
    член ГО «Краєвєд»

    випускник школи 2013 року.

    Миколаївський р-н
    Інтерактивні карти
  • OpenStreetMap
  • Карти Google


  • Історія
  • Херсонська губ.
  • Одеська губ.



  • с.Весняне
  • с.Зелений Гай
  • с.Кандибине
  • с.Ковалівка
  • с.Кринички
  • с.Михайлівка
      (Ульянівка)
  • с.Нечаяне
  • с.Новогригорівка
  • с.Новоселівка
  • с.Петрівка
  • с.Петрово-Солониха
  • с.Сливине
  • с.Степове
  • с.Трихати
  • с.Трихатське
  • с.Червоне Поле
  • с.Шурине

  • Часи минулі
  • х.Мартина
  • х.Солонихський



  • © КРАЄВЄД 2013-2024        Відкриваємо історію одеського краю