Здавна село Кринички розділене довгою та широкою балкою. Останні роки тут сухо та раніше восени та навесні вона перетворювалася на бурхливий потік. Цей потік затоплював усю балку з краю в край, підтоплював господарства по вулиці Садовій та Поштовій. На Садовій, зокрема, потоком у людей часто забирало скирди. Іноді ситуації доходили до комічного, коли з потоком забирало скирду, а на ній згори плавали кури.

В кінці ХІХ на початку ХХ століття село Кринички, а на той момент німецька колонії Шенфельд, було важливим транспортним вузлом. Через нього можна було потрапити з міста Миколаєва як до німецьких колоній Карлсруе та Ландау (Степове та Широкий Лан) так і до колонії Зульц (нині не існує) та села Веселий кут (нині не існує). Також через село проходили дороги на Новогригорівку і далі до залізниці в селі Трихати та Кам’яну Балку на Кіряківку. Також досить важливим шляхом було направлення на Петрівку, де на рубежі століть було збудовано Цегельний завод барона Мааса. Всі ці шляхи так чи інакше перетиналися та зустрічалися в селі Кринички. Та от невелика проблема. З початком осінньої та до завершення весняної непогоди чи просто, коли пройде сильний дощ, переїзд через Криничанську балку ставав дуже важкий. Вона перетворювалася у непрохідне болото, у котрому застрягали колеса возів.

Імовірно у ХІХ столітті тут існував якийсь невеликий дерев’яний місток, та документальних підтверджень цьому не знайдено. Сучасний же міст почали створювати у 1902 році. Офіційне рішення про початок будівництва залізобетонної конструкції було прийнято на засіданні Одеського повітового земства в серпні 1902 року. На побудову мосту було виділено 6500 рублів. На момент прийняття рішення роботи по будівництву мосту вже було розпочато.

У 1903 році будівництво продовжується. Цього року на облаштування конструкції мосту було витрачено 2000 рублів. Цього ж року в документах вперше описані розміри споруди. Довжина прольоту мосту складає 3 сажні (6,5 метри), ширина дамби складає 4 сажні (8,7 метри).

У 1904 році на побудову мосту витратили 3673 рублі та 33 копійки. В 1905 році на поточне будівництво витрачають 200 рублів. У 1906 році – 150 рублів. Нажаль точний обсяг робіт виконаний впродовж означених років нам невідомий.

В 1908 році Земство фактично завершує будівництво залізобетонної конструкції мосту та греблі через балку в селі Кринички (Шенфельд). Довжина її склала 87,7 сажнів (187 метрів), шириною 3 сажні (6 метрів). Крім цього, було проведено такі роботи: обладнання східного кам’яного під`їзду мосту, планування та ґрунтовка шляху. На їх виконання було витрачено 45 рублів. Загалом на добудову мосту цього року витратили 104 рублі та 80 копійок. Фактичні роботи по завершенню будівництва мосту імовірно були завершені цього ж 1908 року. Принаймні у документах Одеського повітового земства подальших років відомостей про роботи на цьому об’єкті не знайдено.

Чи відчув на собі міст перипетії буремних років Національно-визвольних змагань українського народу 1917 – 1920 років точно не відомо. Документи про це мовчать, а жителів котрі могли б щось розповісти вже немає.

Міст чесно і добросовісно слугував жителям села та всього району довгий час. На початку Другої світової війни його намагалися підірвати.

Зі спогадів Меншової Лідії Антонівни: «Радянськими солдатами було вчинено спробу замінувати міст в селі шляхом становлення під міс додаткових опор з брусів. Під них закладалися протитанкові міни. При налаштуванні міни сталася детонація і пролунав сильний вибух, залишки солдатів рознесло по всьому селу».

Вигляд мосту на середину 50 - х років ХХ століття

В післявоєнний час під час весняних та осінніх паводків за допомогою мосту учні добиралися до школи. І хоч іноді це виглядало як перепливання бурхливого потоку води трактором та все ж він справно служив свою службу. В кінці 70-х років міст зазнав реконструкції. Кам’яні перила було знято. На їх місце було постелено бетонні блоки та встановлено залізні перила. Фактично старий міст заховався під ними за новим асфальтом. Зараз через збільшення потоку транспорту міст потребує ремонту.

Вид на міст та школу. Зима 2014 року. Фото автора

Вид старого мосту. Зима 2014 року. Фото автора