В кінці березня 1944 року на Окнянщині відбувалися важкі бої між
радянськи та німецькими військами. Наступаючи, радянська армія несла
величезні втрати, звільняючи населені пункти. Військова рада 5-ї
гвардійської танкової армії вважала важливим вирішити одну із
головних задач - перерізати шосейну дорогу із
Котовська
через Красні Окни, яка інтенсивно використовувалась супротивником для відводу своїх військ за Дністер.
Спогади ветерана Рольфа Грамса, колишнього командира 64-го
мотоциклетного батальйону, що входив до складу 14 танкової дивізії
Вермахту, яка з боями відходила на захід навесні 1944 року:
«Велика частина обозів затрималася через болото на дорогах і
тимчасову нестачу пального, але перш за все - через необхідність
ремонту вантажівок. Їх довелося направити по маршруту
Бірзула-Любомирка-Ставрово. Але і там вони натрапили на нескінченні коллони біженців - німців і румунів з-під Одеси, які рухалися дуже повільно, так як вели з собою домашню худобу...»
|
|
|
Танк Pz.KpfwIIIAusf.JI танкового
батальона 14-й танковой дивизии
|
29-му і 20-му радянським танковим корпусам було
поставлене завдання: до кінця 30 березня заволодіти
вузлом шосейних доріг Красні Окни і перекрити подальший
відступ ворога за Дністер. Атакувавши ворога, 8-ма
гвардійська і 31-ша танкова бригади, пробилися через
його бойові порядки і просунувшись на південь до 40 км.,
до кінця 30 березня заволоділи селом
Чорна. Наступного
дня, бригади, маючи в строю 3 танки і 1
самохідно-артилерійську установку, виступили
в напрямку Красних Окон.
|
|
Бійці 29-го танкового корпусу.
З фондів музею Бойової слави Чорнянської ЗОШ
|
Розуміючи значення цього пункту, німецьке командування встановило на підступах до нього сильний заслін. Тоді танкісти вирішили обійти Красні Окни з півдня. З ходу форсувавши річку Ягорлик, на північній околиці
Малаївць, 31-ша танкова бригада розгромила там штаб 282 ПД, піхотну бригаду 52 ПД і взяла в полон майора генерального штабу. Заволодівши селом Малаївці, вони перерізали шосе. Перерізавши дорогу Окни-Дубоссари о 10:20 ранку, бригада перейшла до оборони.
В другій половині дня позиції радянських воїнів піддалися сильній повітряній бомбардировці. Село Малаївці потрапило під бомби німецьких Люфтваффе. Одночасно зі сторони Красних Окон перейшли в контратаку 6 танків і декілька бронетранспортерів супротивника. Німецькі танки розпочали свій наступ з долини хутора
Унтилівки. «Тигри» та «Пантери» прикривала піхота на бронетранспортерах. Увійшовши в Малаївці з півдня, німецькі танки атакували 8-му та 31-шу танкові бригади. Завязався бій в селі. Надаючи виключно важливе значення утриманню шосе Красні Окни – Дубосари, ворог чинив наполегливий опір.Селяни поховалися по погребах, горіли хати та комори. Знищивши 1 «Тигра» та чимало особового складу, радянські танкісти трохи затримали наступ німців напівденній околиці села. Але вони швидко перегруповалися і почали тіснити танкістів гвардійської бригади в долину Ягорлика. Не отримавши підкріплення, радянські воїни були змушені відступити в село Довжанку, але там їх вже чекали німецькі танки. Після короткої сутички в долині Ягорлика, танкісти 29-го корпусу
відступили до свого місця дислокації - в Чорну.
|
Схема з журналу бойових дій 29-го танкового корпусу від 30.04.1944 р.
Автори документу: гв. полковник Лятецький, гв. подполковник Краснов.
|
|
Схема з журналу бойових дій 20-го танкового корпусу
|