Спартаківський (Грос-Лібентальський, Гросс-Лібентальський).
Створений згідно з постановою ВУЦВК та РНК УСРР "Про утворення на території
Одеської округи Грос-Лібентальського району з переважною німецькою людністю"
(28 квітня 1926) на північний. схід від Одеси.
Адміністративне підпорядкування: до осені 1930 – у складі Одеської округи,
з вересня
1930 по 1932 підпорядкований безпосередньо центру, з 27 лютого 1932 –
у складі Одеської обл. Адміністративний центр – с. Спартаківка (колонія Гросс-Лібенталь).
Національні сільради: Фрейдентальська, Петерстальська, Йозефстальська,
Францфельдська,
Нейбурзька, Гросс-Лібентальська, Кляйн-Лібентальська, Олександрогільфська,
Марієнтальська.
На момент реорганізації округ щільність населення в р-ні становила 37,9
особи/км2. Під засівами перебувало 86,2 % землі, з них 85,7 % становили
зернові, 1,7 % – технічні культури (соняшник). У складі колективних господарствв
було
44,5 % господарів р-ну, 2,5 % складали пром. робітники. На 100 осіб
дорослого населення припадало 103,7 учнів.
Площа р-ну дорівнювала 364 км2. До його складу входили 9 сільрад, загалом –
14 поселень. Р-н активної колонізації. Письменними були 50,9 % чоловіків,
21,8 % жінок. Німці становили 91,4 % людності р-ну.
Культурно-освітня мережа р-ну була досить розгалуженою. Загалом тут працювали
8 початкових, 2 семирічні школи, профшкола на 42 учні, 8 бібліотек, 3 сел. будинки,
5 хат-читалень, 2 кіноустановки. Мед. обслуговування населення здійснювали
3 лікарі лікарні, розрахованої на 23 місця.
Районний центр – с. Спартак (Спартаківка; колонія Гросс-Лібенталь) –
був типовим степовим селищем: його населення 1930 сягнуло 3671 особу.
У ньому діяли семирічка, 2 радіоустановки, с.-г. профшкола і політехнікум,
2 пром. заклади з 15-ма робітниками.
Здійснення суцільної колективізації в р-ні перспективної колонізації
відбувалося швидкими темпами і спричинило високий рівень ураження голодом.
Втім, імідж р-ну як передового підтримувався досить послідовно. 8 травня
1933 в постанові РНК УСРР "Про преміювання районів, МТС, колгоспів і
виробничих бригад колгоспників за успішне виконання весняної сівби на
1 травня 1933 р." відзначений за зразкове виконання весняних польових
робіт і збереження працездатності кінського поголів'я та премійований
10-ма тис. карбованців.
Станом на 15 грудня 1935 площа р-ну складала 319,4 км, у 9-ти сільрадах
р-ну мешкали 14 629 осіб (відомості на 1 січня 1933).
Наприкінці серпня 1936 укрупнився за рахунок приєднання 161 га земель
колишнього допоміжного господарства заводу ім. Старостіна Біляївського р-ну.
Скасований 1939 відповідно до постанови ЦК КП(б)У про ліквідацію та
реорганізацію нац. р-нів і сільрад (5 березня 1939), сільради відійшли
до складу Біляївського та Овідіопільського р-нів Одес. області.
Література:
Нові адміністративні райони УСРР: Статистичний довідник. Х., 1930;
"Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України", 1933,
№ 22; 1936, № 43;
Райони УСРР, т. 1: Статистичний довідник. К., 1936;
Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали:
Довідник, ч. 2. К., 1997.
