Село Трихати. Історія до 1917 року

Села, як і люди, мають свої біографії, у кожного вона своя. Трихати – гарне село на березі Південного Бугу, привабливе у всі пори року, завжди чепурне, впорядковане, доглянуте.

Конкретний рік заснування села, на жаль, не зберігся до наших часів. Перші згадки про Трихати знайдені на польській карті, котру склав відомий італійський картограф Річчі Заноні (Rizzi Zannoni) у 1767 році.

На ній ми можемо бачити поселення Утш-Чехме розташоване на місці сучасного села. Зазначене поселення лежить на березі річки вище поселення Солонітца, що відповідає селу Петрово-Солониха, та нище Андрєєва, що і зараз має таку саму назву – Андріївка. У перекладі з турецької Utch Tchechme (Uc cesme) значить “Три джерела” що дуже подібно до нинішньої назви – Трихати. Також на цій карті можемо бачити російсько-турецький кордон встановлений від 1740 року, який проходив дуже близько від нас.

На початку червня 1775 року, коли закінчилася Російсько-турецька війна (1768—1774), російські війська під командуванням російського генерала Петра Текелія, зруйнували Нову Січ на Дніпрі. Козацький флот майже всім складом був переведений на Дунай. Османський султан виділив козакам під Задунайську Січ острів святого Юрія з Сулинським і Георгіївським гирлами Дунаю та видав клейноди. Таким чином руйнація Запорізької Січі призвели до того, що південно-західні кордони Російської імперії виявились безборонними. Для оборони кордонів царський уряд у 1783 році створює Військо вірних козаків. Через чотири роки після створення військо прймає активну участь у російсько-турецькій війні (1787–1792). По закінченню чергової війни, князь Потьомкін за бойові подвиги виділив чорноморським козакам землі між Південним Бугом і Дністром. На цих землях козаки заснували 25 нових слобід та безліч хуторів-зимівників. Одним із таких хуторів було поселення на місці сучасного села Трихати.

На 1808-1814 р. село “Трех Хат” (Булгаковка), Херсонского повіту, нараховувало 30 селянських дворів, в яких проживало 104 чоловіка і 95 жінки, та займало площу у 7192 десятини. Належав маєток колежскій радниці, княгині Катерині Сергіївні Кудашевій (1764 р.н.). Далі він буде переданий у спадщину онукі Катерині Миколаївні. Герб родини Кудашевих представлений зліва.

Наступна згадка про село з’являється на Наполеонівській мапі 1812 року, коли французи готувалися до війни з Росією. Мапа була виготовлена на основі “Столистової мапи“, тож ніякої нової інформації на ній немає.

У 1831 р. на кошти поміщиці княгині Катерини Миколаївни Кудашевої (1811 р.н.), була збудована церква Св. Великомучениці Катерини. Це стало відомо з архівного документу “Справочная Книга Херсонской Єпархіи, 1906 р.“. А у книзі “Историко-хронологическое описание церквей епархии Херсонской и Таврической, 1848 р.“. зазначено, що до побудови церкви у селі був молитовний дім. Населення складалось з Малоросіян, поселених князем Кудашевим.

З 1826 по 1840 рік Російським органом по видавнитству картографічної продукції “Депо карт” була розроблена 10-ти верстова “Специальная карта Западной части Российской Империи“. На мапі вже відмічена недавно збудована церква. Назва села трохи змінена на “Трехаты“. Невідомо чи це були помилки при написанні, чи назва дійсно змінювалась. Кількість дворів вказано – 32, що було досить малим у порівнянні з селами навкруги. Біля Трихат з’явилось сусідське село “Булгакова“, яке і зараз існує у статусі хутора. На мапі також позначений річковий шлях, який починався від нашого села і виходив у Чорне Море.

Практично відразу після завершення Кримської війни вийшов указ (26 червня 1856 року) про проведення чергової Х ревізії населення. Слідуючи указу були складено видання “поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами від 1856 року”, що зараз зберігаються у фонді Херсонської губернської креслярні Державного архіву Херсонської області (ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 1873). У праці Пивовара А.В., який зробив аналіз цього видання, було знайдено інформацію і про Трихати, що кількість дворів зросла до 47.

У державному архіві Херсонської області був знайдений детальний перепис населення по прізвищам від 03.05.1858. Тоді село належало поміщику Миколаю Фроловичу Бернацькому. Перейшло воно йому у спадок від матері Капітан-Лейтенанта Євдокії Осипової (по чоловіку Бернацкої). У списку не зазначені прізвища які не вдалося точно прочитати. Біля половини з наведених нище прізвищ люди мають і у наш час, 150 років потому. Тож можна зробити висновок що деякі трихатські родини, мають історію близько 200 років.

За даними перепису населених пунктів Херсонської губернії від 1859 року у селі нараховувалось 56 дворів, з населенням 492 людини (чоловіків 252, жінок 240). Також була організована православна церква.

Повертаючись до роботи Пивовара, у одному з додатків “Склад найбільших землевласників та їх маєтки у повітах Херсонської губернії станом на 1860 рік” згадується про Миколая Бернацького, який був володарем маєтку на терторії Трихат. При маєтку числилося 201 кріпосна душа та 68 дворів. На підставі цих даних можна зробити висновок що село в цей період дуже активно розвивалося. Кількість дворів за, приблизно, 30 років зросла більше ніж вдвічі з 32 до 68, а кількість населення з 200 до 500 душ.

У 1869 році була видана 3-х верстова військово-топографічна мапа Російської Імперії, розробка якої почалася ще з 1846 року. Ця мапа була у три рази точнішою за попередню і на ній вже можна побачити більше подробиць. Назва села вже написана у сучасній формі – “Трихати”. Кількість дворів виросла до 94. Добре видно ділянку землі виділену у користування церквою, яка засаджена культурними деревами. На краю села збудовано дві мельниці, дерев’яна та кам’яна. Понад річкою, на півдні села, вже позначені фруктові сади, які трохи збереглися до нашого часу. На відомому жителям села місці, відмічене кладовище (Кл.). До Трихат підходять прямі дороги з Кир’яківки, Чубовки, Калестрово (зараз Степове), Сапетні та Терноватої. Одна з доріг веде до річки, де позначений паром на веслах.

Кінець 1884 року. На пагорбі села стоїть хатинка під очеретом з двох кімнат (на місці сучасної вулиці Жовтня). Тут проживає директор школи Зітовецький О. П., ця ж хатинка служить і школою для 25 дітей села Трихати. Уроки проводить директор і батюшка з місцевої церкви. Біля школи гарні клумби з трояндами, шкільне господарство, пасіка.

Оновлена версія перепису населених пунктів Херсонської губернії вийшла у 1888 році і базувалась на даних від 1887 року. Тоді у селі вже проживало 781 чоловік, що на 289 людей більше ніж 28 років тому. З них чоловіків було 370, а жінок 411. Також цікаво що одна сім’я з двох чоловік, проживала на Звездаркі, і 32 людини на Горобчанській косі, відомій у Трихатах зараз як “Три Стовпи”.

У черговій редакції перепису населених пунктів від 1896 з’являється більш детальний опис села. Дворів налічувалось 167, це на 73 більше ніж у 1869 році. Кількість населення істотно не змінилось від останнього перепису і дорівнювало 791 чоловік, але чоловіків стало більше ніж жінок, 405 проти 386. У селі знаходилась православна церква, 4 лавки (магазини), 1 корчма, працював фельдшер. Також з’явився опис збудованої нещодавно школи. Тоді у школі навчалось 30 дітей, 26 хлопчиків та 4 дівчинки.

За архівною довідкою на початку ХХ століття, землі с. Трихати належали поміщиці Ждановій Катерині Феодатівні. Селяни піднімалися на боротьбу з поміщиками. В 1905 році селянські виступи відбулися і в селі Трихати. Селяни вимагали підвищення заробітної плати. 28 червня 1905 року 8 селян нашого села були заарештовані за організацію виступів і відправлені в Одеську тюрму.

Згідно з переписом поселень Херсонської губернії 1916 року в селі Трихати було записано 253 двори, 515 чоловіків та 681 жінка.

Приблизно за 100 років, Трихати виросло з маленького хутора з 30 дворами та 200 мешканцями у розвинуте та самодостатнє село з понад 1000 жителів