Окнянський район, Одеська область

Тракторна залізна ера в Радянському Союзі розпочалася одночасно з виникненням самої держави СРСР. Дивлячись на Захід, де вже давно землю обробляли «залізні» коні, влада розуміла, що мільйони гектар радянської землі кіньми та волами обробляти вже не рентабельно. Уклавши договір з американським підприємцем Фордом, СРСР не тільки купляв в нього трактори, але й став випускати свій аналог американського «Форда». З 1924 по 1932 роки Ленінградський завод «Червоний Путиловець» освоїв і випустив близько 50 тисяч тракторів «Фордзон-Путиловець». У зв'язку з високою потребою народного господарства і військових в тракторах, було прийнято рішення про будівництво спеціалізованих тракторних заводів в Сталінграді (СТЗ), в Харкові (ХТЗ) з виробничою потужністю 100000 тракторів на рік. Як прототип, вибрали американський «Інтернаціонал». Радянський аналог був названий CXT3-15/30. Трактор цього типу став одним з найпоширеніших у вітчизняному сільському господарстві в 1930-1940-ві роки.

Крім СХТЗ-15/30, в СРСР перед війною на заводі «Червоний Путиловець» в 1934 -1940 роках велось виробництво трактора «Універсал» з гасовим двигуном і металевими колесами, потужністю в 22 кінські сили. Прототипом для нього став трактор Farmall F-20 американської фірми International Harvester. З 1944 року на Володимирівському тракторному заводі почали випускати модифіковану модель – Універсал-2. Трактор був призначений для міжрядного обробітку просапних культур с прицепними и навісними машинами. «Універсал-2» був першим вітчизняним трактором, що йшов на експорт, та першим трактором, якого випустив Володимирівський завод. Всього у 1934-1955 роках було випущено з конвеєра 211 500 тракторів У-2

«Залізні коні» на полях нашого району з’явилися в кінці 1920-тих років. В ті роки в Автономній Молдавській Республіці, куди входив Красноокнянський район, набирала свої оберти колективізація сільського господарства. В селах району створювалися перші комуни, артілі, колгоспи. Найбільш прибутковим артілям держава й постачала перші радянські трактори «Фордзон». Успішно розвивалися в артілі «Маяк» сіл Новогерманове і Старогерманове допоміжні підприємства. На 1926 рік артіль мала паровий млин, олійню, невеличку електростанцію, яка освітлювала приміщення, забезпечувала енергією водонапірну станцію тощо. На її ланах працювало три трактори «Фордзон» Путиловського заводу. У 1927 році артіль «Маяк» було реорганізовано в комуну на чолі з О.Г. Лапузіним.

1927 року в Красних Окнах було створено комуну ім. Сталіна та Товариство зі спільної оранки землі (ТСОЗ). Через 2 роки, у 1929 році на базі комун було організовано Красноокнянську машинно-тракторну станцію (МТС), яка обслуговувала 10 тис. га колгоспної землі. «Фордзони-Путиловці» стали основою тракторного парку МТС. 1 серпня 1927 року в Чорній була створена артіль «Червоний орач», яка складалася з незаможників. Драїм Параска згадувала: «…Прийшов 1927 рік. Завирувало село. Почали організовувати колгоспи. Організували і у нас артіль «1-е августа». Головою артілі обрали Никифора Єпура. Батько одним з перших вступив до артілі, хоч мати не один день лила сльози, бо по господарству в основному поралася вона. Трудилися в колгоспі, як і всі, заробляючи «палички…»

У 1929 році чорнянській артілі було передано перші трактори. Феодосій Іванович Зелінський – один з перших сільських комсомольців, колишній голова комітету бідняків колгоспу «Ленінський заклик» згадував про ту подію: «Вступило нас в артель вначале сорок с лишним дворов. Порешили так между собой мужики, конечно, по доброму согласию. Свели на колхозный двор лошадей, начали наживать хозяйство. Одного не предусмотрели – мнение жен. Прибежали многие из них на следующий день и давай лошадей своих забирать, начались споры, раздоры. В конце концов осталось в артели 11 дворов. Но это уже было надежное ядро. Потом, конечно, колхоз вырос, убедили мы со временем и тех упрямых жен. В 1929 году через Окнянское сельскохозяйственное товарищество в ряд сел были поставлены первые тракторы. Старожилы села Черна рассказывают, что когда по колхозному полю прошли первые тракторы, вслед за ними бежали скептики и нюхали землю – не пахнет ли керосином».

У тому ж 1929 році в селі Дубове було організовано МТС, весною 1931 року їх було вже 8, а у 1940 році в республіці налічувалося 27 МТС з 1742 тракторами. 12 лютого 1934 року територія правого берега Ягорлика ввійшла в склад новоутвореного Чорнянського району. В селі організовують МТС, яка допомагає колгоспам району раціонально обробляти землі. МТС володіла тракторним парком СТХ, ХТЗ і «Універсал», які поставлялись з заводів Харкова, Челябінська, Сталінграда. Чорнянський район володів двома МТС – в селах Чорній та Дубовому. Красноокнянський володів однією – в Красних Окнах.

Трактори типу «Універсал», як і їхній прототип, в принципі не були призначені для військових цілей, однак із-за браку засобів механічної тяги використовувалися в армії. Чимало цих тракторів в роки війни використовувалися вже німецькими та румунськими солдатами в якості тяглової сили.

З технічним розвитком в радянському машинобудуванні вже 1950-тих роках з конвеєрів тракторних заводів стали виходити більш вдосконалені та новітні на той час моделі тракторів. «Фордзони», ХТЗ, «Універсали» стали відходити в минуле. Саме тому один з тракторів Чорнянської МТС «Універсал-2» зайняв своє почесне місце на п’єдесталі. На цьому тракторі не один десяток років працював житель села Топали Варзар Іван Васильович. Вже понад пів століття окнянці з повагою бережуть пам'ять про працьовитого механізатора-топалівця. Таких тракторів залишилося з десяток по Україні, і один із них – наший!

© Сергій Жосан
Керівник Окнянського районного представництва ГО “Краєвєд”
29.09.2019 р.