20 травня 2020 року свій поважний 100-річний ювілей відзначила Маляренко Ірина Митрофанівна, жителька села Вигода, Біляївського району на Одещині.
За інформацією
Вигодянської сільської ради, Маляренко І. М. народилася 20 травня 1920 року в селі Маринівка, Доманівського району, Миколаївської області. Вона закінчила 3 класи, та рано приступила до роботи, працювала в колгоспі дояркою.
В 1940 році Ірина Митрофанівна вийшла заміж за Маляренко Василя Григоровича. В 1942 році чоловіка забрали на війну, жінка народила сина. В часи Другої світової війни допомогала солдатам рити окопи, ховала їх у соломі, підвалі, прала їм речі, годувала, лікувала їх, робила їм перев’язки.
Після війни чоловік повернувся додому, жінка народила ще двох дочок. У 1962 році Ірина Митрофанівна стала вдовою. Старший син пішов в армію, а жінка з двома неповнолітніми доньками сама побудувала будинок. Дуже важко працювала, щоб забезпечити дітей, та хотіла, щоб її діти були не гірше інших.
У 1972 році жінка з дітьми переїжджає жити до міста Одеси. Сім’я купує будинок на станції Застава I. До пенсії жінка пропрацювала на плодоовочевій базі. Діти подорослішали і стали жити окремо.
Коли Ірина Митрофанівна почала хворіти старша донька Ольга вирішила забрати її до себе в село Вигода на Біляївщині, де побудувала матері будинок у себе в дворі. Ірина Митрофанівна доглядала за онуками та правнуками. Після смерті старшої доньки, Ірину Митрофанівну до себе забрала жити менша донька Олена Коханська. І вже понад 10 років її доглядає.
З часом Ірина Митрофанівна повністю втратила слух і зір. Після отриманої травми в 2019 році, вона не ходить. У Ірини Митрофанівни 6 онуків 12 правнуків.
