Меню сайта

Область и районы
  • Одесса
  • Черноморск
      (Ильичевск)
  • Одесская обл.
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Балтский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Захарьевский р-н
      (Фрунзовский)
  • Ивановский р-н
  • Измаильский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский р-н
      (Коминтерновский)
  • Николаевский р-н
  • Окнянский р-н
      (Красноокнянский)
  • Подольский р-н
      (Котовский)
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н
  • Тарутинский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н
  • Очаковский р-н








  • История края
    А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
    A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

    Окнянський (Красноокнянський) район, Одеська область



    Чорнянський район - колишня адміністративно-територіальна одиниця УСРР з центром у селі Чорна, утворена 11 лютого 1935 року у складі Молдавської АРСР Української СРР з частини Окнянського р-ну Молдавської АРСР.

    З утворенням Чорнянського району, село Чорна з населенням у 4.214 чоловік стає центром культурного і політичного життя. В склад новоутвореного району увійшли всі села Окнянщини на північ від Ягорлика. Район складався з 10 сільрад: Артирівської, Гавиноської, Довжанської, Дубівської, Ново-Краснянської, Олексіїівської (Федосіївської), Степанівської, Топалівської, Цеханівської та Чорнянської, загальною територією в 453 кв. км.

    21 лютого 1935 року відбулися перші районні партійні збори, де були присутні 70 представників з сіл району. Основною темою на партзборах було обговорення “шкідництва“ в колгоспах, розвиток колективного господарства. Також було прийнято курс на прискорення колективізації. З ініціативи комуністів, колгоспники Чорної включилися в Стаханівський рух. Видатки на Чорнянський район в 1935 році становили 1041,1 млн. крб., з них 683,3 тис. крб. на соцкультзаходи.


    Сільське господарство. У районі було 43 колгоспи, які обслуговувалися Дубівською та Чорнянською МТС (машинно-тракторними станціями). Напрямок сільського господарства – зерновий у сполученні з вирощуванням олійних і технічних (тютюн) культур. МТС володіли тракторним парком ХТЗ і “Універсал”, які поставлялись з заводів Харкова, Челябінська, Сталінграда. В господарстві Чорної було збудовано 5 тваринницьких ферм. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва артіль “12-річчя Жовтня” не раз преміювалася Головвистанкомом ВСГ. У 1940 році її нагородили дипломом ВДНГ ІІ ступеня.

    Колгосп ім. Криницького в 1937 році продав державі 600 центнерів пшениці і придбав вантажну автомашину. В боротьбі за високий урожай 1938 року Рада Народних Комісарів Молдавської АСРР преміювала кращих робітників велосипедами – Яворського О.Г.- агронома Чорнянської МТС, Редько Г.К.- тракториста, Антона Корчинського - комбайнера. У 1937 році площа садів в районі становила -295 га, виноградників - 5,6 % від 23.700 га території району.

    Чорнянський район у 1936 році

    В колгоспі «12 річчя Жовтня» в 1939 році зібрали в середньому по 12 центнер озими з гектара, кукурудзи - 22 центнера з гектара, картоплі - 100 центнер з гектара. Колгоспник К.Данильчук виконав своє завдання по збиранню шовку на 152%, давши колгоспові 4840 карбованців прибутку, завоювавши ІІ місце в Молдові по шовківництву. В звітній доповіді Молдавського обкому ЛКСМУ 10-ї обласної комсомольської конференції від 23 січня 1939 року йшлося про участь чорнянських комсомольців в Стахановському русi. Комсомолка Турта Ірина працювала ланковою. Тоді її ланка зібрало врожай картоплі річної посадки по 130 центнерів з гектара, виробила 324 трудодні.

    Охорона здоров’я. Мережа даних закладів складалась з 2 лікарень, 3 амбулаторій і поліклінік, венерологічного диспансеру, малярійної станції, 3 фельдшерських і 5 фельдшерсько-акушерських пунктів, жіночо-дитячої консультації, постійних ясел, 7 колгоспних родильних будинківта аптеки.

    Газета «Більшовицький наступ» 1946 рік

    Культура і освіта. 18 грудня 1925 року на побудову школи в Чорній було асигновано 20 тисяч рублів із державного бюджету МАСРР. Але школу побудували лише за три роки, в 1928 році. Було споруджено триповерховий будинок семирічної школи. У 1935 році відбувся перший випуск семикласників. У 1937 році її було реорганізовано у середню. Діти українців і молдован навчалися рідною мовою. У них навчалось 3700 учнів. У районному центрі працював клуб з стаціонарною кіноустановкою, радіовузол, що обслуговував 110 точок, бібліотека, в селах району було 9 клубів. В 1935 році в районі було закінчено будівництво вузла Наркомзв`язку, телефонізовано колгоспи. Роком пізніше в Чорній було встановлено кінотеатр зі звуковою апаратурою. Та працювати він став тільки через півроку, поки не підвезли зарядні батареї до нього. Незважаючи на те, що район перейшов під молдавське підпорядкування, він залишилося українським. В березні 1940 року Чорнянський район закуповує 3,7 тис. саджанців яблунь і абрикос в колгоспі “Лугафяр рош” села Токмазея, Тираспольского району, і райрада наказує жителям району озеленити власні присадибні ділянки.

    В районі з 1934 по 1952 рік друкувалася газета “Більшовицький наступ” українською мовою на дві сторінки, й виходила через день. Шкільна мережа району на 1946-1947 навчальний рік складалась з 20 шкіл, в тому числі 1 середньої, 10 неповних шкіл, 9 початкових. В 1952 році газету перейменували в «Колгоспне село». Районна бібліотека виділила 14 бібліотечок для колгоспів, де були виділені читачі й організатори для читання. Також розпочали активну діяльність 3 гуртки самодіяльного мистецтва. За наказом “з гори” по всіх колгоспах і МТС було організовано гуртки самодіяльності і читацькі гуртки.

    Промисловість. У районі було масловиробне виробництво, райпромкомбінат, що виготовляв взуття, друкарня, майстерні райспоживспілки. В 1938 році в Чорній був збудований маслосирзавод.

    В цьому ж таки 1940 році була відновлена історична справедливість стосовно національної приналежності Чорни. 28 червня радянські війська під командуванням Г.Жукова перейшли Дністер і встановили свій контроль над Бесарабією. З приєднанням до СРСР Бесарабії, відпала потреба в існуванні Молдавської АРСР як такої. Вона проіснувала до 2 серпня 1940 року, коли сесія Верховної Ради СРСР ухвалила закон про створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки на теренах тої ж таки Бесарабії – історичної і етнічної батьківщини молдавського народу. Долю колишньої Автономної Республіки вирішили швидко – 6 з 11 районів відійшли до Одеської області Української РСР. В числі тих районів був і Чорнянський.

    На території Одеської області та Молдавської РСР 24 червня 1941 року був сформований Південний фронт в складі 9-ї окремої армії (генерал-полковник Яків Тимофійович Черевиченко) та 18-ї армії (генерал-лейтенант Смірнов Андрій Кирилович), з метою стримування наступу німецьких та румунських військ з-за Дністра. На початку Другої світової війни в прикордонній зоні республіки були також дислоковані війська Одеського військового округу. Чорнянський район з заходу прикривав 80-тий Рибницький укріпрайон (УР) – так звана «Лінія Сталіна». Але, не зважаючи на всі зусилля 7 серпня село було окуповане румунськими частинами.

    Вся частина сучасної Одеської області – територія між Дністром та Бугом - була віддана Румунії, як платня за військову допомогу. Ця територія дістала назву “Трансністрія” і підпорядковувалася румунському органу – сигуранці. У Чорнянському районі радгоспи і колгоспи були ліквідовані. Фашистська влада, перейменувавши колгоспи в так звані "общинні господарства" та скасувавши статути сільськогосподарської артілі, які там діяли, призначила очолити ці господарства своїх ставлеників. На базі колгоспів окупанти створили так звані державні господарства. Колгоспи і радгоспи були перетворені на вотчини фашистської адміністрації. За обліковими книгами того періоду видно, що все, що не встигли евакуювати, так і залишилося в районі. Функціювали тваринницькі ферми, птахофабрики, млини. Румуни організували на базі колгоспів в Чорній пекарський цех, пивоварню, склад нафтопродуктів.

    Корчинський Антон – Герой Соціалістичної праці (1951)

    Чорнянський район було повністю визволено 4 квітня 1944 року в результаті Умансько–Ботушанської операції. Військами 2-го Українського фронту були відкинуті за Дністер німецька Группа армії “А” - 17-та , 6-та німецькі та 3-тя румунська армії, котрі в цей час знаходилися на території Одещини. Визволителі району - це воїни 110-ї гвардійської стрілкової Олександрійсько-Хінганської двічі Червонопрапорного ордена Суворова ІІ ступеня дивізії та 1-ша повітряно-десантна гвардійська стрілецька дивізія, які входили до складу 53 армії під командуванням генерал-майора Манагарова. Під час відступу було спалено і знищено районну їдальню, електростанцію в колгоспі "Більшовицька перемога". За даними Державного архіву Одеської області за 2,5 роки румуни вивезли з Чорної 717 коней, 700 голів великої рогатої худоби, понад 2242 овець і 725 свиней, 6405 курей. Збитки, заподіяні Чорній німецько-румунськими загарбниками обчислюються у 14,8 млн. карбованців. В 1957 році всі 5 колгоспів села Чорної об’єдналися в однин – ім. Дзержинського.

    У 1957 році Чорнянський район був ліквідований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 07.06.1957 р., а його територія відійшла до складу Красноокнянського району.


    07.2020 © Сергій Жосан
    Окнянський р-н
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google



  • Вижине (Германсталь / Germannstal)
  • Дубове
  • Малаївці
  • Нагірне (Марієнберг / Marienberg)
  • Новосамарка (Софіївка / Sofiental)
  • Тригради (Фріденсталь / Friedenstal)
  • Топали
  • Цеханівка
  • Чорна
  • Унтилівка



  • Часи минулі

  • Чорнянська волость
  • Ставровська волость
  • Малаєштська-2 (Малаївська) волость
  • Чорнянський район
  • Окни - володіння князів Гагаріних.

  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД 2013-2020       Открываем историю одесского края